Назва фрукту у перекладі з латини «pomum aurantium» означає «золоте яблоко». Рослина також відома як бігардія, кінотто, дикий або гіркий апельсин, севильський апельсин
Згідно однієї з версій, померанець — це природній гібрид дерев помело та мандарину, які росли поруч та були запилені природнім шляхом. Фрукт вирощують у Севільї вже близько 800 років та роблять з нього мармелади, соки та сиропи, які досі користуються популярністю
Помаранчевий та гіркий
Померанець — невелике вічнозелене дерево висотою близкьо п'яти метрів. Його батьківщиной вважають Індокитай — звідти рослина потрапила у Західну та Південно-Західну Азію, а потім у Серидземномор'я. Плоди померанцю за разміром нагадують мандарин, але відрізняються зплющеною з полюсів формою, а також товстою бугристою кожурою. Колір гіркого апельсину яскравий помаранч, а всередині — кисла, гірка з кісточками м'якоть, яка не надасть жодного гстрономічного задоволення при спробі її спробувати, проте його квіти, стебла, листя використовують всюди — від медицини до парфумерії.
Більше, ніж просто цитрус
Ще Авіценна (980–1037) включав померанцевий сік у свої рецепти. Традиційна китайська медицина віками використовує кожуру або сушені плоди для лікування різноманітних шлункових хвороб. У Південній Америці гірким апельсином лікують безсоння, тривогу та епілепсію.
Кожура померанца багата на цінні органічні сполуки, які рідко зустрічаються у природі. Це оцимен, мірцен, лимонен, антранілова, фенілуксусна та бензойна кислоти, метиловий ефір. Померанець цінується і за його очищуючі властивості. Він має цінні лімфодренажні властивості, усуває причини атеросклерозу. Спазмолітичні властивості плоду успішно справляються з приступами головного болю, мігренью, м'язовими судомами. Також померанець має слабкі антикоагуляційні властивості, змешуючи час, за який кров згортається та перешкоджає утворенню тромбів. Померанець також має жовчогінну, антисептичну та знеболювальну дію, надає протизапальну та протиревматичну дію на людській організм.
Аромат гедонізму
При найменшому дотику до гілок, листя або стеблів померанцю, рослина залишає на пальцях аромат, більше схожий на шлейф коштовного парфуму — це масло петітгрейна, на яке «полюють» парфумери усього світу. Провідні парфумерні дома планети будують духмяні композиції на основі масла гіркого апельсину.